Професійно-технічне училище №40 м.Новоукраїнка

 

 Муляр; штукатур; маляр

Ким бути? Це питання рано чи пізно ставить перед собою кожна людина. Дехто розв’язує його дуже просто: наслідує приклад батьків, старшого брата, сестри, улюбленого героя популярної книги, кінофільму. А іншим нелегко обрати собі справу до душі.

Багато людей обирають професію раз і назавжди і лишаються задоволеними своїм вибором. Якщо Ви невдало обрали професію, то збитки від цього будуть не лише Вам, а й суспільству. Є інженери, вчителі, артисти, оператори, котрі не на своєму місці, робота в яких не ладиться, вони виконують її як повинність, без радощів і душевного задоволення.

Та є робота , можливо нелегка , але для суспільства дуже потрібна – професія будівельника.

Професія муляра, штукатура, маляра цінується й шанується в усіх країнах світу, бо її представники створюють найнеобхідніше для людини – нові житлові масиви, промислові комплекси, багато інших будівель, реставрують, ремонтують старі будинки.

Будівельників різних професій потрібно дедалі більше. Отже тим з вас, юні друзі, хто захоче стати мулярем чи штукатуром або малярем, знайдеться де прикласти свої сили, знання, ентузіазм.

У будь-якому місті чи селі, в будь-якій країні можна побачити наслідки праці людей однієї з найнеобхідніших на Землі професій – житлові будинки, палаци, мости, електростанції, заводи… Розкопується древнє місто – і перед нашими очима виникають руїни старих споруд. І усе це створили будівничі руки.

Невблаганний час поглинув велику частину витворів наших далеких предків. Навіть залізо зотліває. А кам’яні башти, мури, собори – якщо їх тільки не зруйнували самі люди, чи землетруси – стоять віки, навіть тисячоліття.

Як багато можуть нам розповісти старі стіни? Не треба навіть бути археологом чи архітектором, щоб збагнути велич духу і силу майстерності , умільців, котрі лишили після себе зримий слід на Землі. З глибини віків вони подають нам свій голос: «Нас немає, але зроблене нами живе, захоплюючи вас красою ліній і форм, їх доцільністю і неповторністю».

Професія муляра виникла у сивий давнині разом з народженням древніх цивілізації. Назва її походить від слова «мурувати».

Вже 5 тисяч років тому люди вміли обпалювати цеглу, підганяти камені, знали вапняні та інші зв’язуючі матеріали. А деякі споруди зведені ними, вистояли і до нашого часу. Люди вміли зводити багатоповерхові будинки, храми, іригаційні системи.

Старі майстри знали, та й сучасні будівельники знають чимало композиційних «хитрощів»: малий будинок може здаватися великим і навпаки. Те ж саме стосується і їх окремих деталей – вікон, дверей, колон, карнизів.

Ці секрети були відомі і виконавцям основних будівельних робіт-мулярам. Навіть те, як поставити цеглу горизонтально чи вертикально – має значення. Досвідчений і спостережливий будівельник може за кольором та поверхневою структурою цегли, каменю і зв’язуючих матеріалів визначити їх склад, міцність, вік.

Побоювання, що згодом древня професія стане непотрібною, марні. Зізнайтеся щиросердечно, якому будинку ви б хотіли отримати нову квартиру: в

цегляному, чи панельному – із заліза , скла, пластмаси і бетону? Упевнена, що ви надали б перевагу цегляному.

Тільки на перший погляд здається, що професія муляра мало змінилась з тих часів, як люди навчились мурувати стіни з каменю і випаленої цегли.

Суть технології ніби й та сама: окремі камені, цеглини з’єднуються за допомогою розчину, кладуться в певному порядку. Деякі моменти мало змінилися.

Муляр, це дуже потрібна для нашого суспільства професія. Вона ще довго лишатиметься на будовах однією з головних. Але характер роботи дещо змінюється. Використовуються сучасні новітні камені, сухі розчинові суміші, новітні технології кладки, механізми. Робота муляра може поєднуватися із суміжними професіями.