ДНЗ "Професійно-технічне училище №40 м.Новоукраїнка"
Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія «А1», «В1», «А2»)
Першими, найдавнішими професіями людини були мисливство, скотарство, землеробство. Перша праця її була селянською – з неї починалось людство, найголовнішою вона залишається і сьогодні.
Земля-годувальниця. В мудрих цих словах закладено вікову любов народу до землі. Він ділить з нею радість і горе, він живе і трудиться на ній, співає про неї пісні, складає вірші.
Дбайливо тримає він землю в своїх руках, віддає їй силу своїх м’язів, розум, душу і серце. І за це вона віддячує йому сторицею – дарує соковиті корми його тваринам, прохолодну тінь його дому, запашний хліб до його столу.
З того часу, як людина почала займатись землеробством, між людиною і землею, між людиною і рослиною завжди було посередником якесь знаряддя – палка-копач, мотика, соха, плуг, серп, коса, ціп тощо.
Тепер цим посередником є могутній парк сільськогосподарської техніки, який налічує в даний час тисячі найменувань. Завдання цього парку - якнайкраще обробити ґрунт, щоб зберегти землю, підвищити її родючість, не нашкодити їй. А як вміло використовувати його - повинен знати сучасний сільськогосподарський працівник - або як ще можна сказати - механізатор.
Чому механізатор? По-перше, механізатор – це сільськогосподарський працівник, який знає і експлуатує в процесі виробництва сільськогосподарської продукції не тільки трактори, комбайни та всілякі машини, а й безліч знарядь та механізмів. По-друге, мається на увазі механізація сільськогосподарського виробництва, тобто заміна тисячолітньої важкої ручної праці селян працею механізованою, коли основні трудові операції людина виконує за допомогою механізмів та машин. Окрім того, навчаючись за професією, механізатор може оволодіти технологією у багатьох галузях землеробства, а не в якійсь одній, окремо взятій.
Той, хто обирає професію механізатора, повинен обов’язково любити та розуміти землю. Йому потрібно буде знати не лише найрізноманітнішу техніку, але й основи землеробства, агрохімії, щоб зі знанням справи і встановлювати глибину обробітку ґрунту, і норми внесення добрив та висіву насіння, і точно вибирати строки польових робіт, і не порушувати ці строки, бо найменше відхилення – і знижується якість. А це відобразиться восени на результаті всього циклу робіт: підсумок майстерності механізатора вимірюється повними засіками. І вибирати цю професію потрібно не тому, що ніде подітися, а за покликом душі – бути хліборобом – велика честь!
Щоб якісно виконувати всі роботи, потрібно опанувати такі технічні дисципліни як агрономія, трактори і автомобілі, сільськогосподарські машини, організація виконання механізованих робіт, правила дорожнього руху, технічне обслуговування та ремонт машин, навчитись комплектувати машинно-тракторні агрегати для виконання сільськогосподарських робіт, виконувати слюсарні та ремонтні роботи, встановлювати техніку на зберігання, і, звичайно, навчитись керувати тракторами, комбайнами та автомобілями.
Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин повинен добре знати технологію ремонту, в першу чергу технологічні процеси й операції, які впливають на ресурс відремонтованої машини, - миття, дефектування, розбирання і складання, балансування, обкатування та випробування вузлів, агрегатів і машин.
Також йому потрібно не тільки добре знати конструкцію машин, володіти основними слюсарними прийомами і навиками, але й при необхідності вміти виконувати різноманітні ручні та механізовані операції: шабрування, притирання, рубання та різання металу, паяння, лудіння, свердління, нарізання різьби, користуватись електрифікованим інструментом та підіймально-транспортним обладнанням.
Не можна обійти увагою ще одне робоче місце механізатора – за кермом автомобіля, адже воно має свої особливості. Зрозуміло, звичайно, що водій не зв’язаний безпосередньо ні з ґрунтом, ні з рослинами, ні з тваринами. Дорога – ось його поле діяльності. Максимальна вантажопідйомність та оптимальна швидкість, безаварійний рух трасами, надійний стан автомобіля – його конкретні виробничі завдання.